Частина 2. Перші та наступні враження, пов"язані із шашками на Полтавщині. У 2001 році на турнірі з нормою майстра спорту України прийняли участь Володимир Пересичанський та Юрій Верещака. Приємні, коректні люди, сильні гравці. З Володимиром Пересичанським ми в Черкасах зіграли матч із 6 партій у 2003 році. З ним же та Юрієм Верещакой ми перетинулись, коли в Полтаві відбувся чемпіонат України серед спортсменів з вадами слуху. Основне навантаженн по суддівству тоді лягло на плечі Івана Даниловича Кузьмінського та Миколи Вікторовича Пересичанського. Слід сказати, що судили професійно, коректно, поважаючи як шашкові правила, так і, власне, самих спортсменів. У 2004 році в Черкасах відбувся дитячий командний турнір, на який в якості тренерів та/чи представників прибули Оріховська Раїса Юхимівна та Оріховський Руслан Васильович. Запам"яталося тоді наступне: Оріховський люто ненавидів Володимира Пересичанського, хоч різниця в класі між ними на той момент була вражаючою. Тоді ж він позичив гроші і повернув їх через тривалий термін лише після нагадувань та попереджень (сума була 10 грн.)
З великою повагою Президент ФШУ говорил про видатних шашкістів України. Сергій Бєлошеєв та Дарина Ткаченко потрапили у скрутне становище. Як би не склалась їхня доля, вони назважди наші, ми їх пам"ятаємо та цінуємо. Дійсно, Сергій Бєлошеєв, Дарина Ткаченко, Юлія Макаренкова, Вікторія Мотрічко внесли суттєвий внесок в розвиток культури та мистецтва взагалі та шашок зокрема. Навіть якщо життєві обставини примусять С. Бєлошеєва виступати за Росію, він був і залишиться нашим. Сподіваюсь, Дарина зможе вибратися до Києва, де отримає власне житло. Дякую.
Можна сказати, що захід відбувся. Якщо адміністрацією сайту буде дозволено, розпишу все детально не тільки по заходу, а й все те, що мені відомо з даного питання.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]